Мирослава Мисанюк. Дом-вытынанка*

Сегодня вас ждет знакомство с интерьером загородного дома общей площадью 330 кв. м, расположенного в пригороде Киева. Автор проекта Мирослава Мисанюк сообщила, что в основу дизайна был положен мотив орнамента украинского рушника, и поделилась с нами описанием общей идеи и интересных деталей.

*Вытына́нки (от украинского слова «витинати» — «вырезать») — вид древнего украинского народного декоративного искусства. Включает сюжетный и орнаментальный декор жилища, изготовляемый из бумаги, дерева, растительных заготовок при помощи ножниц, топорика и прочих режущих предметов.

Вот что пишет о проекте сама Мирослава:

«За основу розробки дизайну будинку використаний мотив орнаменту українського рушника.

Ще з дохристиянських часів рушник був невід’ємною частиною життя українців та найдавнішим побутовим предметом у хаті. Символічні знаки на рушниках відображають вірування наших пращурів які віками передавалися з роду в рід як магічні захисні обереги. Взагалі рушник є одним з найдавніших ритуальних атрибутів, символом, який поєднує людину з її предками, не дає забути свого роду.

В художній орнаментальній ковці для перил відкритої тераси використаний символ сонця, ромбічні узори землеробських племен трипільської культури — символ родючості. Символ сонця здавна символізував найважливіше — життєдайну силу, необхідну для земного життя та процвітання. Символ сонця зображували у формі квітки. Рослини Сонця круглої форми: кульбаба, нагідки, соняшник, рум’янок, первоцвіт та ін.

Висувна маркіза на відкритій терасі підібрана в традиційні кольоровій гамі — комбінації різної товщини сірого та червоного кольору на білому тлі.

Текстиль для вікон на кухні та вітальні підібраний з льону, що є також продовженням традиції оформлення української хати. Так вікна зсередини завішувалися оздобленими занавісками, через які можна було бачити все, що діється на вулиці, але погано видно, що в хаті. Подекуди вікна прикрашалися рушниками, що служили оберегами.

Стіл також має магічну силу, символізує достаток родини. Назва стіл походить від стародавнього звичаю стелити рушник, а пізніше — скатертину, щоб на нього класти їжу. Звичай застеляти стіл притаманний українцям з давніх-давен. Незастелений стіл — символ бідності або скупості господарів.

Таким же священним значенням наділяв наш народ і хатній сволок. Це був символ міцності будови, міцності сім’ї, міцного здоров’я всіх мешканців цього житла. До орнаментації, ритмічно зв’язаної з основними конструктивними лініями світлиці, треба віднести також лавки під стінами.

Мисник — це дерев’яна полиця для зберігання посуду. Іноді він мав форму шафи, що підвішувалася на стінку.

Стіни на кухні прикрашають картини вишиті господинею будинку, а в вітальні картини українського художника Івана Марчука.
Кольорова гама інтер’єру, форма столярних виробів, освітлення підібрані відповідно до українського фольклорного стилю».

План помещений ():

  • 972 грн
  • 275 грн
  • 580 грн
  • 607 грн